Енергетична верба

Енергетична верба – один з варіантів біомаси, як відновлювальної енергії, котрий допоможе замінити газ, ще й дасть можливість заробляти фермерам, котрі будуть займатися цією культурою.

В Європі і в Україні вирощують енергетичну сировину на основі плантацій енергетичної верби. Цей вид верби (енергетична) має здатність зростати надзвичайно швидким темпом. Збір сировини (зрізання стовбурців) проводять вже з першого року. Хоча є варіанти отримувати біомасу з такої плантації один раз в два або три роки.

verba.jpeg

Після збору врожаю, верба дуже швидко відростає — таким чином є поновлюваним джерелом енергії.
Врожайність (отримана маса зрізаних галузок) коливається від 10 до 30 т з одного га за рік. Для обігрівання приватного будинку потрібно 3-5 т такого біопалива на сезон.
Зрізана верба використовується або для прямого спалювання в котлах або для виробництва брикетів чи пелет, котрі потім спалюються.
Цікаво відмітити, що при цьому не погіршується стан довкілля, хоча при згорянні в атмосферу виділяється вуглекислий газ. Але в період росту верби вона спочатку «споживає» вуглекислий газ в (процес фотосинтезу рослини), котрий потім утворюється при спалюванні. Тобто, баланс вуглекислого газу дорівнює нулю. Крім того, вона ще й виділяє корисний кисень.

В нинішніх умовах енергетичну вербу в Україні вигідно вирощувати недалеко від місця переробки та використовувати для потреб власного виробництва: для обігріву виробничих приміщень, теплиць, сушіння продукції. У такому разі рентабельність вирощування лози не викликатиме сумнівів. Транспортування енергетичної сировини на далекі відстані значно зменшує фінансову привабливість цього бізнесу.

Для розміщення плантацій енергетичної верби краще обирати фінансово доступніші в плані оренди малопродуктивні землі, які мають достатньо опадів і високий рівень ґрунтових вод — Волинь, Франківщина, Полісся. Через брак вологи Центр та Південь України непридатні під масові посадки енергетичної верби. Аграріям необхідно бути готовими до того, що селяни будуть чинити опір засадженню певних ділянок новими культурами, зауважують у компанії.

Саджанці енергетичної верби, яких на гектар потрібно близько 15 тисяч, зараз можна придбати і в Україні. Садивний матеріал шведської селекції, який коштує від 80 копійок до 1 гривні за штуку в залежності від кількості придбаних рослин, краще росте на неродючих ґрунтах, стійкіший до хвороб. Саджанці польської селекції значно дешевші — 35 копійок за штуку.

Аби щорічно — протягом 25 років – отримувати з дорослої плантації енергетичної верби приріст у 20 «мокрих» тонн, необхідно неухильно дотримуватись певних елементів технології вирощування цієї культури.

По-перше, ґрунт під вербу готується так само, як і під овочеві культури: робиться глибока оранка, проводиться вирівнювання й ущільнення, на бідних ґрунтах вносяться добрива. До слова, доросла плантація потребує помірного удобрення(утричі меншого, ніж для зернових). 60-80% поживних речовин повертаються в ґрунт разом з опалим вербовим листям.

По-друге, садивний матеріал необхідно вчасно посадити, слідкувати за його укоріненням та приживаністю, яка має становити не менше 85%. Перший рік, протягом якого ріст саджанців верби залежить від погодних умов і дотримання технології, —  найбільш працеємний і фінансововитратний. Після закладання плантації необхідно постійно контролювати ріст бур’янів за допомогою гербіцидів суцільної дії та селективних гербіцидів. Недооцінивши масштабів проблем із забур’яненістю на перших етапах, зазначають у агроенергетичній компанії, потрібно буде боротися з ними декілька років поспіль механічним і хімічним способами, обробляючи плантацію п’ять-шість разів. Наприкінці першого року саджанці, висота яких має сягати 1-2 метри, необхідно зрізати, щоб утворився кущ.

По-третє, збирати урожай лози й отримувати з неї щепу можна лише на четвертий рік після закладання плантації. Потім періодичність зрізання енергетичної верби встановлюється самим господарством – раз у 2-3 роки, або навіть і кожен рік.

Аби закладати плантації і збирати щепу самотужки сільгоспвиробникам необхідно буде зробити великі капіталовкладення. Наприклад, садивна машина Egedal Energy Planter коштує близько 110 тис. євро. На додачу, потрібен комбайн зі спеціальною жаткою для збору енергетичної верби Salix head HSAB, який дозволяє зібрати й подрібнити лозу з одного гектара за одну годину.

Опалення щепою лози, яка за теплотою згоряння сухої деревної маси дорівнює теплоті згоряння хвойних порід дерев (18,5 МДж/кг), хоч і не в рази дешевше за газ, але забезпечує незалежність від інших країн і обставин.

За словами фахівців, перевага щепи порівняно з іншими видами твердого палива полягає в тому, що її можна спалювати без додаткових переробок: пелетування, пресування. На додачу, котел, який дозволяє спалювати щепу з енергетичної верби за її натуральної вологості – 50% без попереднього досушування, забезпечує ще більшу економію ресурсів.

Наразі про конкуренцію на цьому ринку говорити зарано – галузь тільки починає розвиватись, а малопродуктивних земель в Україні, за різними оцінками, 3-4 млн га.

Основна ідея: один раз посадив – 20‐25 років збираєш урожай

‐ по теплоті згоряння сухої деревної маси дорівнює теплоті згоряння хвойних порід дерев 18,5 МДж/кг
‐ СО2 нейтральна; 1га плантацій енергетичної верби поглинає з повітря понад 200т СО2 за 3 роки

‐низька потреба в мінеральних добривах (в 3 рази менше, ніж для зернових)
‐ 1 Га плантацій “повертає” в грунт 6 т. листя восени; більше 60 ‐ 80% поживних речовин повертаються в ґрунт разом з опалим листям
‐ низькі вимоги до ґрунту (клас III, IV, V)
‐ позитивно впливає на збагачення ґрунту вуглекислим газом та бактеріями, які підвищують родючість
‐ можливість рекультивації плантацій після використання, зважаючи на неглибоку кореневу систему (80% кореневої системи залягає на глибину 40см)
‐ ідеально підходить для рекультивації забруднених та малопродуктивних земель, виводить із землі важкі метали. Можливість використання в якості аераційних полів для очищення та утилізацію стічних вод
‐ ефективно застосовується у протиерозійних заходах для укріплення ґрунтів
‐ приріст 2 метри в рік, урожайність становить 40‐60 т/га біомаси природної вологості при 3‐річному циклі збору врожаю, що по теплотворності еквівалентно 10‐15 тис. м3 газу
‐ Навколо плантацій покращується біологічне різноманіття флори та фауни.